Святий Дуров і невіруючий Зеленський. Огляд російських ЗМІ за тиждень (19-25 серпня 2024 року)
Ознайомтесь з цим та іншими матеріалами в нашому новому випуску моніторингу російських державних ЗМІ та маніпулятивних сайтів, які цілеспрямовано розповсюджують російську дезінформацію.
24 серпня у Франції затримали засновника та генерального директора месенджера Telegram Павла Дурова. Французькі правоохоронні органи висунули обвинувачення Дурову у причетності до торгівлі наркотиками, шахрайстві та злочинах проти дітей через відсутність належної модерації в Telegram.
Російська пропаганда відгукнулася негайно, узгоджено та емоційно. Інциденти, пов'язані з Дуровим, дезінформатори прагнуть представити як черговий приклад русофобії, тиску на Росію та антиросійської провокації.
Стратегія захисту Дурова російською пропагандою складається з кількох груп наративів.
Перед тим як перейти до розгляду, зробимо історичну ремарку. Телеграм активно формує собі репутацію захисника свободи слова в Росії. У 2018 році навіть був період, коли його "блокували" за рішенням суду, але, як свідчить наше розслідування (детальніше читайте тут), це блокування виглядає як добре сплановане шоу для створення певного іміджу. Наразі російська пропагандистська машина регулярно посилається на цей маневр з нібито блокуванням телеграму.
1. Арешт Павла Дурова -- наступ на свободу висловлювань.
Російські інфлюенсери та офіційні представники негайно почали формувати образ, що Дурова затримали з політичних мотивів. За їхніми словами, Франція та колективний Захід чинять тиск на свободу слова: "Офіційний Париж не просто нехтує, а знищує раніше проголошені цінності, включно зі свободою вираження думок".
Пропаганда переконує, що телеграм -- один із дієвих інструментів, за допомогою якого російська влада доносить правдиву інформацію про політику Росії. Це канал для аргументації позиції Москви та президента Росії. А також можливість достукатися до простих українців, щоб ті побачили, що саме київський режим справжній ворог. Тому Захід намагається перешкодити роботі телеграму.
Речниця МЗС Росії Марія Захарова висловилася про лицемірство міжнародних організацій, які ігнорують правопорушення французької влади. Вона зазначила: "Пригадую, як у 2018 році група з 26 неурядових організацій, включаючи "Human Rights Watch", "Amnesty International", "Freedom House", "Репортери без кордонів", "Комітет захисту журналістів" та інші, засудили рішення російського суду заблокувати Telegram". Захарова підкреслила, що таке рішення російського суду було цілком законним. "Відчуття, наче для Макрона Олімпіада не завершилася, і він продовжує демонструвати "справжнє обличчя Франції"".
Про утиски свободи слова висловилися такі видатні особистості, як Такер Карлсон і Ілон Маск. Журналіст Такер Карлсон охарактеризував арешт Дурова у Франції як застереження для власників соціальних мереж і платформ, які відмовляються виконувати вимоги влади щодо цензури правдивої інформації. Ілон Маск вважає, що затримання є своєрідною рекламою першої поправки до Конституції США, що гарантує свободу слова. Водночас варто зазначити, що ці фігури неодноразово розповсюджували фейкові новини та проросійські наративи, і дуже не люблять, коли їх критикують за неправдиву інформацію та маніпуляції.
З Дурова роблять нового російського Джуліана Ассанжа: "Схоже, Дуров — це новий Ассанж". Якщо раніше пропагандисти, підтримуючи образ опозиціонера Дурова, іноді легенько його критикували, то тепер він, за їхніми словами, став генієм, який протистоїть західним спецслужбам та захищає Telegram від іноземного втручання: "Дуров працював в ОАЕ. Він заявляв, що намагався створити офіси Telegram в Берліні, Лондоні, Сан-Франциско і Сінгапурі, але відмовився через надмірні вимоги з боку спецслужб. За своїми поглядами він лібертаріанець, тобто виступає за максимальну свободу особистості без втручання держави. Отже, Франція і Захід зробили ще один крок у боротьбі проти свободи", "Дуров раніше заявляв, що у нього є план дій на випадок його арешту: керування Telegram перейде до менеджерів, його друзів. А він готовий сісти у в'язницю, але не зрадити свободу. Побачимо".
2. Павло Дуров виявився незаконно затриманим громадянином Росії. Причиною його затримання стало саме його національне походження.
Пропаганда звертає увагу на походження Дурова. Основний наратив полягає в тому, що на Заході його дискредитуватимуть лише через те, що він росіянин, і що в західних демократіях панує надмірна русофобія.
Російський політик Дмитро Медведєв, який обіймає посаду заступника голови Ради безпеки РФ, висловив думку, що Павло Дуров припустився серйозної помилки, залишивши Росію. Медведєв зазначив: "Він прорахувався. Для наших спільних ворогів він залишається росіянином, що робить його непередбачуваним і небезпечним, з іншою ментальністю. Це точно не Ілон Маск і не Марк Цукерберг (який, до речі, тісно співпрацює з ФБР). Дуров має зрозуміти, що батьківщину, як і час, не обирають".
Очільниця Ліги безпечного інтернету Росії Катерина Мізуліна заявляє з піднесенням, що "він наш російський геній, і ми повинні боротися за нього до останнього". А співак Шаман, який має особисте знайомство з Дуровим, закликає його повернутися до Росії, адже, за його словами, Росія нині є найвільнішим місцем у світі.
Арешт Дурова став приводом для російської пропаганди просувати ідею, що Захід ніколи не прийме росіян, навіть тих, хто протистоїть Путіну. Вони стверджують, що така доля чекає на всіх, хто виїхав і не підтримує свою країну. Росія виступає як велика родина, тоді як західні країни зображаються як безпатріотична маса, що не розуміє любові до Вітчизни і ставить на перше місце гроші та споживацькі цінності. "Він вважав, що найбільші проблеми в нього в Росії, і виїхав, отримавши громадянство або вид на проживання в інших країнах. Хотів стати геніальним 'людиною світу', яка живе без Батьківщини".
Навіть якщо ви співпрацюєте із Західними країнами, вони все одно можуть вас використати і придушити: "Павло Дуров залишив Росію, щоб уникнути співпраці зі спецслужбами. Він навіть став Полем дю Ровом. Частково співпрацював із західними спецслужбами — як мінімум ретельно виконував накази щодо блокування RT у країнах, де діють санкції проти нас. Але це не принесло бажаних результатів".
Існує чимало доказів, що свідчать про тісну співпрацю Telegram під керівництвом Дурова з ФСБ. У березні 2022 року Олег Матвєйчев, заступник голови Комітету з інформаційної політики, інформаційних технологій і зв'язку Росії, заявив: "Дуров домовився з ФСБ... Telegram встановив обладнання для стеження за всіма потенційно небезпечними суб'єктами". Також відомо, що у 2021 році Telegram заблокував бот опозиційного до Путіна Олексія Навального "Розумне голосування" під час виборів до Держдуми.
Це своєрідне попередження від пропаганди тим росіянам, які виїхали з країни. Не повернетеся -- з вами буде те саме.
А лайтпропаганда скористалася новою зброєю -- пророцтвом померлого політика Жириновського, який ніби вже передбачав затримання Дурова на Заході: "Найдено предсказание Жириновского насчет Дурова", "Он добавил, что у него есть чувство, будто основателя мессенджера "не принимает чужая земля"".
3. Дурова примушують діяти проти Росії.
У російських ЗМІ стверджують, що колективний Захід розпочав новий етап інформаційної війни проти Росії: "Затримання співзасновника месенджера Павла Дурова може стати початком нового фронту в триваючій інформаційній війні".
Пропаганда старанно уникає будь-яких натяків чи згадок про співпрацю телеграму з російською владою.
Дмитро Медведєв розказує, що колись пропонував Дурову співпрацю щодо тяжких злочинів, але той відмовився: "Когда-то, уже довольно давно, я спросил у Дурова, почему он не хочет сотрудничать с правоохранительными структурами по тяжким преступлениям. "Это моя принципиальная позиция", -- заявил он. "Тогда будут серьёзные проблемы в любой стране", -- сказал ему я".
Цей "вкид" Медведєв зробив із кількох причин. Так він говорить, що російська влада не тиснула на Дурова, а лише пропонувала співпрацю щодо тяжких злочинів. Дуров відмовився, і на нього ніхто не тиснув. А ось західні країни діють жорстко і беззаконно.
Варто зазначити, що телеграм не особливо прагне співпрацювати з демократичними урядами. Єдиним задокументованим прикладом взаємодії телеграму із західними країнами є Німеччина. Після численних проігнорованих росіянами запитів про блокування екстремістських груп, у німецькій урядовій газеті було опубліковано відкрите звернення до Павла Дурова, і він відреагував. Після переговорів німецька поліція повідомила про блокування 81 каналу та 90 груп. За інформацією видання Spiegel, телеграм забезпечив поліцію електронною поштою для зв'язку.
А зараз пропаганда заявляє, що іноземні спецслужби прагнуть отримати доступ до месенджера у своїх інтересах: "Телеграм став головним джерелом інформації у світі. Це єдина соціальна мережа без політичної цензури. Арешт Дурова є спробою спецслужб країн НАТО встановити політичний контроль над соцмережею Телеграм".
Варто зазначити, що під терміном "політична цензура" російська пропаганда має на увазі зусилля соціальних мереж, спрямовані на усунення або обмеження мови ненависті, конспірологічних теорій, жорстокого контенту та масових атак ботів, які просувають вигідні іноземним урядам наративи. Таким чином, спроби зменшити прихований вплив Росії та інших авторитарних режимів на суспільні настрої в демократичних країнах подаються як політична цензура.
Згідно із заявами так званих російських військкорів на телеграмі як засобі зв'язку тримається весь фронт, тому перспектива того, що спецслужби іноземних країн хоч якось зможуть вплинути на мережу, справді лякає пропаганду: "Из-за свободы Телеграм войска армии России активно используют его в боях. Более того, многие считают именно Телеграм основным видом связи армии России. Поэтому арест Дурова -- это, возможно, и попытка спецслужб Франции и НАТО установить контроль над системой связи и управления армии России на СВО", "Член Совета Федерации Дмитрий Рогозин уже сравнил арест Дурова с арестом командующего связью армии России".
Відомий пропагандист Маргарита Симоньян уже радить замітати сліди: "Що головне в ситуації з Дуровим? Те, що всі, хто звик використовувати Telegram для важливих розмов та переписок, повинні негайно видалити ці повідомлення і більше так не робити. Тому що Дурова закрили, щоб отримати ключі".
Одним із ініціаторів затримання поряд із Францією називають США. Це має посилити старий російський наратив про те, що Вашингтон віддає накази європейським країнам: "Спецслужбы США арестовали Дурова и сейчас допрашивают. В этом нет никаких сомнений. А власти Франции просто исполнители. Если бы Дуров прилетел в другую страну ЕС, другие власти были бы исполнители", "Спецслужбы США -- это главные враги свободы в мире. Сноуден, Ассанж, Дуров -- их жертвы, потому что они за свободу".
Так званий політолог та кремлівський посіпака Сергій Марков навіть приплітає Україну до затримання Дурова: "Полет Дурова из Баку в Париж. Очень хотел Дуров обогнуть Украину. Во всех смыслах обогнуть. Но не удалось. Украина ждала Дурова в Париже в аэропорту с наручниками", "Власти Украины очень позитивно восприняли арест Дурова".
Він же пропонує і теорію, що арешт Дурова -- це частина плану США, згідно з яким Росія може зазнати нищівної атаки: "По этой теории НАТО готовится к резкой эскалации на Украине с целью нанести поражение армии России до выборов в США и за счёт поражения России добиться избрания Харрис президентом, как победителя в войне.
Там три направления эскалации:
"Перед началом этой эскалации они захватывают основной информационный ресурс, который до сих пор остаётся свободным от цензуры."
А так званий філософ Олександр Дугін пророкує кінець телеграму: "Что будет с телеграмом теперь? Скорее всего, это конец. Макрон и либеральное Гестапо потребуют отдать ключи и коды от тг. Цена свободы. Если Дуров согласится, а пока он играл в правое либертарианство в духе Илона Маска и не соглашался, тг закроют в РФ. Не согласится, посадят, как Ассанджа. И тогда тг конец вообще".
Момент, коли Дуров був звільнений під судові зобов'язання, не потрапив у період цього моніторингу. Як російська пропаганда висвітлюватиме цю подію, ми зможемо дізнатися в наступному моніторинговому звіті.
Православна спільнота в підземеллях
Примітно, що в даному випадку росіяни застосовують надзвичайно агресивну та зневажливу риторику стосовно української влади та визнаної в православному світі Православної церкви України.
Все розпочалося 20 серпня, коли Верховна Рада України остаточно затвердила законопроєкт № 8371, який стосується регулювання діяльності релігійних організацій, що підпорядковуються керівному центру в Росії.
Закон має унеможливити діяльність церков, керованих державою, що чинить агресію проти України, тобто Росією. Релігійні організації, які підозрюються в співпраці з Російською православною церквою, перевірятиме відповідна експертна комісія. Тут під "церквою" мається на увазі конкретна релігійна громада. Наприклад, у керованої з Росії Української православної церкви Московського патріархату (УПЦ МП) понад 10 тисяч громад, і закон передбачає перевірку тих із них, на які надійшли скарги від громадян чи органів місцевої влади. Комісію, яка перевірятиме церкви, має створити Державна служба України з етнополітики та свободи совісті (ДЕСС). Якщо комісія зафіксує порушення, ДЕСС видасть припис церкві на виправлення ситуації. Якщо зв'язки з країною-агресором не будуть припинені, ДЕСС подасть на цю конкретну юридичну особу позов до суду, який і матиме право ухвалити рішення про заборону. Це означає, що громада може втратити юридичний статус, а якщо використовує державне чи комунальне майно, то і його. Заборону на зібрання і молитви ухвалений закон не передбачає.
Російська пропаганда розпочала справжню священну війну проти цього закону. Адже він підриває позиції останнього легального форпосту Росії всередині України. У хід ідуть аргументи про гоніння християн і захист свободи віросповідання.
22 серпня Синод РПЦ випустив заяву, в якій новий закон порівнюється з найбільш жорстокими фактами переслідувань християн у різні історичні періоди: "За своїм масштабом і централізованим характером ця міра може перевершити всі попередні історичні репресії проти Української Православної Церкви, включаючи переслідування часів Брестської греко-католицької унії, і бути співставною з такими сумними історичними прецедентами, як переслідування в Римській імперії за часів Нерона і Діоклетіана, так звана дехристиянізація Франції під час Французької революції XVIII століття, атеїстичні репресії в Радянському Союзі та знищення Албанської Православної Церкви у 1960-х роках режимом Енвера Ходжі".
Пропагандистська машина Кремля постійно наголошує на утисках православ'я в Україні, захищаючи інтереси Української православної церкви Московського патріархату, яка належить до Російської православної церкви. Вони постійно стверджують, що в Україні існує лише одна канонічна церква — УПЦ, а всі інші — розкольники. Особливо це стосується Православної церкви України (ПЦУ), яку визнає Константинополь, головний центр православного світу.
Дезінформатори починають заявляти про атеїстичний характер української влади, яка переплюнула навіть Радянський Союз: "Смрадно гниющий украинский режим решил переплюнуть атеизм советского периода. Союз ССР хоть и был атеистической страной, но не запрещал религии и отдельные вероучения", "Доминантой на Украине давно стали либеральные извращения и псевдо-языческие расистские культы, наспех изготовленные англосаксонскими кураторами. Теперь эта оргия приобретет особый размах и накал".
Цікаво відзначити, що, захищаючи УПЦ, пропагандисти навіть не приховують зв'язку церкви з Московським патріархатом: "Неонацистські пси наважилися повністю заборонити Українську Православну Церкву Московського Патріархату".
Розкол інкримінують українським політикам та західним спецслужбам, які прагнуть послабити вплив Російської православної церкви на міжнародній арені: "Відомо, що цю неприємну історію започаткував Порошенко. В інтересах власних амбіцій і для забезпечення свого обрання на пост президента України він узгодив із Заходом розкол у православ'ї та заснування єретичної ПЦУ".
США хочуть релігійної війни між Росією та Україною, ось і витягнули карту із законом: "План разработан Джеффри Пайетом, послом США в Греции, а ранее на Украине. Главная цель плана -- религиозная война между Россией и Украиной".
Пропагандисти стверджують, що в Україні відбуваються справжні переслідування православних. Вони порівнюють це з епохою Стародавнього Риму, коли християни змушені були переховуватися у катакомбах, і заявляють: "Розпочався розгром українського православ'я та переслідування християн за їхню віру".
Православна церква України для пропаганди -- символ зла й боротьби з Росією. Вона виховує не лише ментальних противників РФ, а й справжніх терористів: "Население Украины будут террором и тоталитарной пропагандой загонять в тоталитарную преступную секту ПЦУ. Чтобы молодые украинские ребята взрывали себя в автобусах в России поясами шахида. За образец будут брать ИГИЛ, униатскую церковь на Украине и Азов".
Володимира Зеленського звинувачують у переслідуванні православних як представника єврейської спільноти. Пропагандисти пророкують зростання антисемітських настроїв через ці дії: "Зараз, руйнуючи православну церкву, Зеленський провокує антисемітизм в Україні, Росії та інших православних країнах. Висловіться прямо, засуджуючи ці дії, щоб зупинити потенційні єврейські погроми!"
Офіційні представники, такі як Дмитро Медведєв, натякають, що список цілей російської війни проти України має включати пункт щодо десатанізації України та покарання її влади як єретиків: "Це повноцінний сатанізм, якому слідують кокаїнова тварюка та його посіпаки. І який активно підтримується "цивілізованим Заходом" з метою нанесення максимального збитку Росії та її громадянам", "Ця історія не мине безслідно для України. Країна буде зруйнована, як Содом і Гоморра, а демони неминуче падуть". Основний мотив дезінформаторів - "православ’я повернеться на святу Київську землю лише разом з нашими танками".
Російська пропаганда також активно діє на міжнародній арені. Прихильник війни проти України патріарх Кирило направо і наліво надсилає листи до світових організацій: главам помісних Православних церков, Папі Римському, керівникам Стародавніх східних церков, лідерам Євангелістської асоціації, Англіканського співтовариства, Всесвітньої ради церков, ООН, ОБСЄ, Ради Європи, верховному комісару ООН з прав людини, верховному комісару ОБСЄ у справах національних меншин, спеціальному доповідачу Ради ООН з прав людини з питань сучасних форм расизму, расової дискримінації, ксенофобії та пов'язаної з ними нетерпимості, спеціальному доповідачу Ради ООН з прав людини з питань свободи релігії або переконань, а також директорові Бюро демократичних інститутів і прав людини (БДІПЛ) ОБСЄ.
Однак, він не згадує про переслідування віруючих у самій Росії. Наприклад, у цій країні заборонено діяльність кількох релігійних об'єднань, таких як євангелічні організації.
Також російська окупаційна адміністрація піддає тортурам і незаконним арештам служителів різних християнських конфесій, окрім священників УПЦ МП (докладніше про це читайте тут).
Для здійснення моніторингу дезінформації ми проаналізували близько 500 тис. новинних матеріалів, узятих із ~1000 російських сайтів. Дані для дослідження зібрала й надала нам компанія SemanticForce.
