Волонтерство з бізнес-підходами: Як проєкт "Зубата лопата" перетворив фронтовий інструмент на "послання" з тилу Проєкт "Зубата лопата" демонструє, як інноваційні бізнес-підходи можуть бути застосовані у волонтерстві. Вони взяли необхідний на фронті інстр

Бізнес-розв'язання

Команда проєкту "Зубата лопата" складається з десяти дівчат. Усі мають кар'єру в IT і менеджерський досвід. Саме це і допомогло систематизувати процес так, щоб основні його гравці не вигоріли ще на самому початку, бо в усіх є основна робота, крім волонтерства, зазначає Альона.

Знімок: facebook/Альона Крицук Альона Крицук разом з волонтерською командою ініціативи "Зубата лопата".

-- Почали з організації роботи в спринтах, коли на певний період планували виконання низки завдань. Нашою метою на цей спринт було зібрати кошти на придбання партії лопат. Це передбачало виконання конкретних задач, і так ми просувалися вперед, -- розповідає волонтерка.

Згодом, для полегшення виконання завдань, дівчата започаткували використання спеціально створеного для них бота. Це дало змогу уникнути прив'язки таких процесів, як обробка заявок, до конкретної особи.

- Ми працюємо по черзі, і нам знадобилося IT-рішення, щоб усім разом контролювати кількість лопат на складі, їх списання та адреси відправлення. Тепер ми використовуємо спеціально для нас розроблену SRM-систему (система управління взаємовідносинами з клієнтами, -- LB.ua). Вона організована у вигляді окремих умовних папок, де розподілені всі завдання. Наприклад, папка із заброньованими лопатами, верифікованими запитами, відправками, отриманими актами та тими, які ще мають надійти. Таким чином, не потрібно мати одну людину, яка тримає всю цю інформацію в голові, -- пояснює Альона.

Усе це для того, аби проєкт не посипався, коли з нього вибуватиме та чи інша людина, аби структура при цьому не змінювалася.

Основний бюрократичний головний біль

Партія лопат — це не дрон, який можна передати раз і отримати акт, підкреслює Альона. Тому особливий головний біль "Зубатої" — акти прийому-передачі.

Зображення: facebook/Волонтерська Ініціатива "Зубата Лопата" Альона Крицук розмальовує лопату

-- Партія лопат не є значною витратою. Тисяча одиниць коштує 150 тисяч гривень. Однак, зазвичай замовлення складають 30-50 лопат. Іноді надходять запити на всього п'ять штук. На кожне замовлення необхідно отримати акт прийому, щоб уникнути питань від податкової, -- розповідає засновниця проєкту.

Лопати переважно спрямовуються безпосередньо до військовослужбовців, а не до військових підрозділів. Для полегшення процесу до замовлення додається шаблон документа, який необхідно заповнити та повернути.

-- Проте, це все одно залишається значним джерелом стресу. Військовослужбовцям та волонтерам ніхто не пояснює, як працювати з документами. Ми передаємо цю інформацію один одному особисто. Наша культура документообігу взагалі складна, і цивільним, які стикаються із забюрократизованою системою, складно в ній розібратися, -- зауважує Альона.

Він додає, що значним полегшенням стало скасування норми про 19-відсоткове оподаткування благодійної допомоги, наданої військовим без статусу учасника бойових дій, у Податковому кодексі.

— Тоді ми просто проігнорували це, бо що, я маю перепитувати: "А раптом у вас УБД, а раптом ви поранені?". А якщо ні, то: "Будь ласка, заповніть декларацію за ці п'ять лопат", — здивовано каже волонтерка.

Зображення: facebook/Волонтерська Ініціатива "Зубата Лопата" "Зубаті" знайшли своїх власників

"Найчастіше чуємо питання "Чого ви це робите замість держави?"". Один день з командою, що допомагає пораненим військовим на ВЛК

Зростання інтересу до лопат

"Третій рік повномасштабної війни, а військові досі не забезпечені на 100% навіть такими елементарними речами, як лопати?" — спитаєте ви. Відповідь, на жаль, так, це все ще буває. До того ж, запитів зараз на місяць більше, ніж "Зубата" здатна зібрати грошей, зазначає Альона. Мета — закупити тисячу штук. Іноді вдається зібрати більше — до двох тисяч.

-- Попит росте. Коли був наступ росіян у Харківській області, наприклад. Як волонтери дізнаються, що на фронті щось відбувається? Починають сипатися запити: "треба вже", "наших збирають-відправляють", "десь попало в бліндаж і все згоріло". Нам тоді з десяти сторін писали: "Треба лопати". Бо лопати -- це маст хев бійця, але його не завжди видають, -- пояснює волонтерка.

Однією з найпоширеніших причин, через яку військові залишаються без лопат, є те, що під час виведення з позицій вони не завжди забирають із собою інструменти, залишаючи їх для наступної ротації. Водночас нових лопат ще не отримано, оскільки їх не закупили.

Зображення: facebook/Волонтерська Ініціатива "Зубата Лопата"

-- Другий найпоширеніший варіант відповіді -- на військовому фронті вже так багато лопат, які ще не списані з часів Бахмутської кампанії, що незручно просити ще. І тут він мені надсилає фото якихось саморобних лопат, які використовуються зараз, -- розповідає Альона.

Запити надходять навіть від відомих бригад, що дивує волонтерів: "Невже і вам не вистачає?". Проте часто проблема криється в закупівлях - або затверджено меншу кількість товарів, або не встигли вчасно їх придбати. Деякі бригади просто не можуть впоратися із закупівлями через складнощі з тендерами, зауважує волонтерка.

-- Плюс, лопати часто виявляються неякісними. Іноді замість маленьких піхотних привозять великі, тоді хлопцям доводиться їх обрізати. Лопата взагалі є витратним матеріалом. Одного разу в ГУРу мені сказали, що лопата витримує лише один штурм. Це дійсно перше, що кидають у разі потреби, -- пояснює Альона.

Для власного спокою, зазначає, питання якості вони вирішили, уклавши угоду з українським виробником, чиї лопати ще жодного разу не підвели — міцні й вже готові до використання. Цей "зубатий" виробник надає вигідні знижки. Назву компанії не розкривають — сміються, що це вже стратегічний секрет.

Зображення: facebook/Волонтерська Ініціатива "Зубата Лопата" Перед відправкою Конкуренція за донати

Альона визнає, що збір коштів став значно складнішим завданням. Однією з причин є те, що таких зборів стало набагато більше.

— Люди продовжують донатити, хоча й меншими сумами. Я категорично не згодна з твердженням, що суспільство втомилося від війни. Є конкретні причини для такої ситуації зі зборами, і одна з них полягає в тому, що багато хто має близьких на фронті і віддає перевагу підтримувати їх безпосередньо, а не через фонди. Такі приватні збори не потрапляють у загальну статистику і часто навіть не афішуються в соціальних мережах, бо закриваються вузьким колом людей. Тому ми не можемо мати повне уявлення про реальну картину. Звинувачення ж деяких блогерів у тому, що якщо хтось не донатить на певний збір, то взагалі не донатить, є некоректними, — підкреслює засновниця проєкту.

Отже, конкуренція між фондами посилюється, змушуючи їх шукати нові способи привернення уваги. Водночас, вони стикаються з викликом комфорту людей, який суттєво знижується через війну, хоча, звісно, це не можна порівняти з умовами, у яких перебувають військові, розмірковує Альона.

-- Вважаю, що це (придумувати щось зі зборами. -- LB.ua) частина моєї роботи. Якщо я вже взялася за історію, то моя задача -- переконувати інших закрити збір. Звісно, інша річ, коли військовий пише про збір, -- зазначає вона.

Отже, "Зубата" вирішила застосувати бізнес-підхід і в цій сфері. Окрім звичайної скарбнички для пожертв, вона запровадила систему підписок, де щомісяця переказується фіксована сума на лопати. Можна підписатися як на одну лопату, так і на цілих двадцять. Кожна підписка супроводжується своїми перевагами — від доступу до ексклюзивного Telegram-каналу до отримання фірмового мерчу від "Зубатої" та запрошень на командні вечірки.

Зображення: facebook/Волонтерська Ініціатива "Зубата Лопата" Розмальовка перед відправкою.

-- Ми мислимо продуктами. У нас є продукт "Розмальовка лопат". Пропонуємо бізнесам послугу: купують лопати, ми приїжджаємо на корпоратив, вони їх розмальовують й отримують певну дотичність до спільної справи -- це і тимбілдинг, і компанія бачить, на що пішли задоначені кошти. Декілька разів на місяць отримуємо запити на таку послугу під ключ. Ближче до свят, звісно, активність зростає, -- ділиться Альона.

На лопатах створюють різноманітні зображення: одні малюють кумедні вирази облич, інші - химерних персонажів, пишуть жарти та добрі побажання для військовослужбовців.

Сама "Зубата" пояснює, чому вона розмальовує лопати: "Це для того, щоб передати нашу підтримку. Щоб кожен, хто отримає цю лопату, розумів, що ми поруч, що ми тут, у тилу, стоїмо за них. Військові з радістю сприймають ці малюнки, шукають, на кого "Зубата лопата" більше схожа, обирають свою, яку тепер легко впізнати. Вони дякують за відчуття турботи!".

До речі, проєкт "Сміливі" також пропонує платну послугу для компаній під ключ — організацію корпоративних виїздів, де колективи беруть участь у розчищенні завалів після російських обстрілів.

Зображення з Facebook, автор Альона Крицук. Волонтерська група "Сміливі" бере участь у розчищенні завалів після обстрілу в районі Сирець. Підтримка стійкості та витривалості.

На запитання, як переживають масовані ракетні атаки, Альона відповідає: "У мене доволі специфічне оточення, і такі події, навпаки, всіх заряджають ще більше їбошити".

— Здебільшого це люди, чиї рідні беруть участь у бойових діях, ті, хто тривалий час займається волонтерством; це також громадські активісти, залучені у військові або загальні українські питання. Проте я помічаю, що деякі люди піддалися російському наративу про "час для примирення". Це мене засмучує і я вважаю, що це дуже небезпечна тенденція. Звичайно, зрозуміло, чому це відбувається, адже життя під час війни має свій вплив, — розмірковує волонтерка.

Що саме допомагає їй залишатися стійкою та витривалою? Задумується. Потім, стримуючи сльози, каже:

-- Складається відчуття, що щоразу, коли ми втрачаємо людину з активною громадянською позицією, ти маєш працювати ще більше, вже не за десятьох, а за одинадцятьох, аби всі досягнення не були даремними.

Вона зазначає, що власні цінності допомагають їй триматися. Це стало очевидним після того, як у грудні 2023 року вона зазнала вигорання.

— Коли я поверталася додому, мене охоплювали думки: "Господи, навіщо я цим займаюся, адже можу просто донатити та продовжувати свою роботу". Але мене підтримувало усвідомлення того, що моя діяльність відповідає моїм цінностям, які супроводжують мене більшу частину мого життя. Ці лопати — це маленька, але важлива історія. Новий проєкт з медичним обліком (недавно Альона у співпраці з начмедами запустила ініціативу, що має спростити військовослужбовцям списання тактичних аптечок. -- LB.ua) дає мені надію на зміни. Ми отримуємо багато відгуків, і це нас підтримує, — розповідає волонтерка.

Зображення: facebook/Волонтерська Ініціатива "Зубата Лопата"

"Найкраща інвестиція зараз -- посилити стосунки з іншими". Розмова з Антоном Семеновим, засновником проєкту "Як ти, брате?"

Повага до роботи інших

Альона переконана, що фонди мають конкурувати між собою у сфері зборів, підтримуючи здорову конкуренцію.

Спостерігати один за одним, навчатися та переймати творчі підходи, – розмірковує засновниця проєкту.

Проблема менеджменту та комунікації залишається актуальною. Це питання інколи виникає серед волонтерів, що призводить до необхідності припинення співпраці з деякими з них.

Неприємно, коли до ініціатив ставляться як до ресурсу, який потрібно лише використати, а не як до повноцінного партнера, якому слід надати фотозвіт і акт прийому-передачі. Часто люди застосовують маніпуляції й звинувачення, змушуючи нас ігнорувати наші процеси та швидко виконувати їхні вимоги. Це не сприяє стабільності і не є партнерством. Застосування маніпуляцій – це спілкування без поваги, – ділиться волонтерка.

Зображення: facebook/Волонтерська Ініціатива "Зубата Лопата" Відправлені "зубаті" лопати

Це, за його словами, також є результатом загального виснаження, яке накопичилося у волонтерській спільноті. Втома робить легшим дотягнутися до когось поруч і виплеснути свою злість на нього.

-- Ми повинні терміново вирішувати цю проблему, інакше ризикуємо зіштовхнутися з серйозними конфліктами. Активних людей стає все менше, а ті, хто залишається, вже залучені до кількох ініціатив і навіть беруть участь в акціях у свої вихідні. Це серйозний виклик для нашого суспільства — навчитися в таких умовах більш ефективно висловлювати свої потреби і встановлювати особисті межі, -- зазначає Альона.