Тарас Шевченко зазначив, що євроінтеграція виступає важливим каталізатором трансформацій у медіасфері.

Заступник міністра культури та інформаційної політики розглядає п'ять ключових факторів, що впливають на еволюцію медіа в Україні.

Європейська інтеграція є найпотужнішим каталізатором змін в Україні, впливаючи також на медіа-сферу. Заступник міністра культури та інформаційної політики Тарас Шевченко заявив про це на Форумі "Воєнні медіавиклики 2024: Стійкість".

За його словами, уряд та Міністерство культури та інформаційної політики наразі активно залучені до бюрократичних процедур, аби пройти всі етапи до повного членства в ЄС: "Зараз ми перебуваємо на стадії, яка називається "скрінінг". Мої колеги готуються до зустрічі в Брюсселі, причому перша з них буде присвячена питанням свободи слова. Ми маємо пояснити Брюсселю, як дотримуємося гарантій свободи слова, як забезпечуємо незалежність Суспільного мовлення, наскільки справедливим є продовження телемарафону і як ми готуємося до виконання завдань, поставлених у Звіті про розширення Європейського Союзу минулої осені — створення дорожньої карти для плюралістичного мовлення після завершення воєнних дій. Вони хочуть знати вже зараз, наскільки ми готові до змін після завершення воєнного стану".

Іншим важливим фактором змін є розвиток платформ для спільного доступу до інформації. Як зазначає Шевченко, класична журналістика втрачає свої позиції: спершу з'явилися нові медіа, потім блогери, ТікТок, а тепер на першому місці за популярністю стоїть Телеграм. "Він ніяк не регулюється, і Національна рада з питань телебачення і радіомовлення не має впливу на нього. Нещодавно в міністерстві ми обговорювали реформу системи обов'язкових примірників. У нас є Книжкова палата, куди слід передавати всі обов'язкові примірники. Ми все ще мислимо консервативно, хоча більшість інформації давно створюється в електронному вигляді та не друкується. Ідея, що все має бути зібрано в одному місці у фізичній будівлі, вже застаріла. Проте ми продовжуємо діяти за інерцією. Так само і в медіа: те, що має бути на першому місці в споживанні, ми часто ігноруємо."

Третій фактор -- Суспільне мовлення, яке важливе не тільки в рамках євроінтеграції, а і загалом як феномен, каже Шевченко: "Суспільне бездоганно спрацювало у сфері як нових медіа, так і в телеграм. Сумарно Суспільне має мільйонні покриття -- загальнодержавний канал з 300 тисячами підписників та мегапотужні місцеві канали".

Четвертим фактором, за переконанням Тараса Шевченка, виступає дезінформація. Для протидії цьому явищу були засновані Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки, а також Національний проєкт з медіаграмотності "Фільтр". Шевченко наголошує, що у світі відсутні однозначні рішення цієї проблеми: "Це тема, яка продовжує динамічно розвиватися. Дезінформація — це неправдива інформація. Виявлення такої інформації може призвести до відновлення кримінальної відповідальності за неправду, що може зачіпати журналістів. Правдиві повідомлення, які не є домінуючими, також можуть здобувати популярність. Тут важливо враховувати не лише аспект правди чи неправди, а й вплив іноземних держав".

Він зазначив, що цієї осені планується запустити низку проєктів, присвячених медіаграмотності. Зокрема, буде проведено конкурс "Репортер" для старшокласників, організовано Національний урок з медіаграмотності, а також відбудеться тестування з медіаграмотності та Тиждень медіаграмотності, ініційований UNESCO.

І останнє, що, на думку Тараса Шевченка, впливає на медіа -- це стратегії. МКІП має Стратегію інформаційної безпеки, яка схвалена Кабінетом міністрів, РНБО та підписана Президентом. Цей документ має сім стратегічних цілей, серед яких і протидія дезінформації, комунікація з окупованими та деокупованими територіями України. Крім того, цьогоріч була презентована окрема стратегія МКІП з медіаграмотності, яка на перше місце виставляє координуючу роль міністерства в допомозі всім гравцям, скоординовувати діяльність в сфері медіаграмотності та критичного мислення.